Історичний нарис про Намісника Сходу — це квестовий предмет, який можна знайти в селі Боро.
Локація[]
Зміст[]
Ніхто не знає справжнє ім'я людини на прізвисько «Тодзанно». Але відомо, що він був скромного походження. У народних піснях його називають «спадкоємцем місячного світла та припливу» або «забутою дитиною місячного сяйва». Можливо, він був сиротою чи дитиною бродяг, яких викинуло на берег…
Але хоча в нього не було ні імені, ні прізвища, ні клану, який міг би захистити його, поки він не стане дорослим, усе ж Ватацумі Омікамі прийняв цю дитину, як колись прийняв загублений народ, замкнений у морських глибинах.
Згодом цей хлопчик став учнем Моун та його сестри, навчившись у них китовим пісням та обрядам Ватацумі. Палац із коралів і молюсків, зграї блискучих риб і райдужної скумбрії — усе це забарвлювало його спогади, тоді як скельні рифи й нескінченні хвилі загартовували його тіло, щоб зробити сильним і спритним.
У піснях клану Юна розповідається, що коли хлопчик виріс і став юнаком, жриця Моун запросила його поплавати разом посеред освітлених місяцем та зірками хвиль. Там, між осяяних хвиль, юнак зрозумів мову морських жителів і відчув їхні почуття. Під ніжний, меланхолійний шепіт жриці він визначив свій шлях.
Кажуть, що після цієї нічної прогулянки юнак осягнув володіння мечем «Гецумоун» та «Юшіо». Хоча Тодзанно не залишив нащадків, але його техніки володіння мечем не пішли в небуття: поміж воїнів Ватацумі вони передавалися з покоління в покоління, таким чином не вмираючи. На острові, де ніколи не було школи фехтування, ці два стилі й досі залишаються надійним та ефективним прийомом впоратися з будь-яким супротивником.
Коли Ватацумі Омікамі вирушив у безнадійну східну експедицію, молодий чоловік очолив передовий загін та захопив острови, які жителі Ватацумі називали «Тодзан»[1]. І тоді сам Ватацумі Оміками дав йому почесне ім'я Тодзанно — «володар Тодзана»[2]. Однак цей доблесний «Король Східної гори» став відомим жителям Ясіорі[3] як жорстокий «Акуо» — «злий тиран».
Зрештою, Акуо та його пан прийняли кару Мусо но хітотаті. А Моун, котра тієї місячної ночі ступала хвилями разом із ним, загинула в чорній, мов чорне пір’я, бурі, і її народ оплакував її долю…
Кінець виявився таким несхожим на їхні сподівання.
Треба все-таки згадати, що люди досі називають видатних воїнів «нащадками Тодзанно», хоча сам молодий та самовпевнений Тодзанно так і не зміг возз’єднатися з коханою та насолодитися мирним майбутнім разом із нею.
Примітки[]
- ↑ Тодзан стосується острова Ясіорі, а не конкретного місця на острові. CN: 当时被海民称为「东山」的岛屿 (острів, відомий тоді жителям Ватацумі як Тодзан («Східна гора»)).
- ↑ Оригінальна китайська версія використовує термін fēnghào (Chinese: 封号 «феодальний титул»), який вказує на те, що бог Оробасі офіційно і формально створив Королівство Східної гори (тобто Королівство острова Ясіорі) і передав королівство своєму смертному заступнику як феодальну державу.
- ↑ Неоднозначно, чи справді Тодзанно ненавидів тогочасне населення острова як злий правитель, чи він просто фігурує як такий правитель у легендах, розказаних його нинішніми мешканцями. Оригінальне китайське речення є зрозумілим у тому, що можливе лише останнє тлумачення: «但在如今八酝岛居民的传说中，» («Однак у легендах нинішніх мешканців острова Ясіорі»).
Інші мови[]
| Мова | Офіційна назва |
|---|---|
| Англійська | Debates on the "Viceroy of the East" |
| Китайська (Спрощена) | 「东王」史辩 "Dōng Wáng" Shǐ Biàn |
| Китайська (Традиційна) | 「東王」史辯 "Dōng Wáng" Shǐ Biàn |
| Японська | 「東王」史論 "Tou'ou" Shiron[!] |
| Корейська | 「동왕」사론 "Dongwang" Saron |
| Іспанська | Discusiones sobre el Virrey del Este |
| Французька | Débats sur le « Vice-roi de l'Est » |
| Російська | Дебаты по теме «Наместник Востока» Debaty po teme "Namestnik Vostoka" |
| Тайська | บทวิเคราะห์ "ราชาแห่งตะวันออก" |
| В’єтнамська | Biên Sử "Đông Vương" |
| Німецька | Historische Debatten über den „Vizekönig des Ostens“ |
| Індонезійська | Perdebatan Tentang "Raja Timur" |
| Португальська | Debates sobre "O Rei do Leste" |
| Турецька | "Doğu'nun Valisi" Üzerine Tartışmalar |
| Італійська | Discussioni sul Viceré dell'Est |