Ця стаття про поточного Електро Архонта. Про ігрового персонажа дивіться Райден Шьоґун.
Райден Еї (яп. 雷電影 “Тінь Грому і Блискавки”), також відома як Вельзевул - Богиня Вічності і поточний Електро Архонт, яка править Інадзумою. Вона є членом Сімки і живе під ім’ям Райден Шьоґун.
Сестра-близнючка Еї Макото, або Баал, померла 500 років тому у катаклізмі. Відтоді Еї отримала владу в Шьоґунаті і продовжила правити під ім’ям Баал.
З того часу, як Еї заточила себе у Чистому Просторі Розуму, щоб медитувати, її маріонетка керувала внутрішніми справами Інадзуми. Після подій Акту II Розділу Тіньова Імператриця вона вирішила відріктися від своїх колишніх ідей і працювати разом з маріонеткою, у якої є власний розум, щоб покращити Інадзуму більш прогресивною владою.
Профіль[]
Вступ[]
Це тіло - найблагородніше і найвеличніше з усіх у цьому світі.
Воно повинно мати абсолютний контроль над світом.
Якось воно пообіцяло своїм людям мрію: незмінну “вічність”.Еї
Макото і Еї були богами-близнюками, які виграли Війну Архонтів разом. Коли Макото заснувала Шьоґунат, Еї стала її каґемушою (яп. 影武者 “тіньовий воїн”), або замінним тілом. Світ знав лише про існування одного бога на ім’я Баал, Райден Шьоґуна Інадзуми.
Після смерті Макото Еї закрилася у Чистому Просторі Розуму і дозволила своїй маріонетці, Шьоґуну, керувати буденними справами Інадзуми.
Особистість[]
Сім ідеалів семи богів, і серед них Вічність - найближча до Небесних Принципів.
Джонлі, цитуючи Вельзевула
Згідно з різними описами Еї, вона зображується доволі егоцентричною і хвалькуватою: вона каже, що її ідеал “найближчий до Небес”, називає своє тіло “найблагороднішим і найвеличнішим у світі” і вважає своє правління вічним. Вона достойна у своїй поведінці, але через втрати, від яких вона постраждала під час катаклізму, і страх ерозії, вона вирішила оселитися у Чистому Просторі Розуму, щоб медитувати, роздумовувати і підтримувати “вічність”, яку вона завжди пам’ятала. Вона поволі приймає невідворотність змін і цікавиться сучасним життям. Її зображують повільною у слідуванні трендам.
За рік до подій гри Еї почала вважати Очі бога за божественні благословення і вірила, що вони мають бути під повним контролем божества, і оскільки вона ними не керує, вони загрожують її “вічному” правлінню. Через те, що її обдурили Фатуї, Еї розпочала Полювання на Очі бога, щоб конфіскувати більшість, якщо не всі, Очі бога на своїх землях і віддати їх Статуї Тисячаозброєного, Тисячоокого Бога.
На час поточних подій гри пройшов цілий рік відколи останнє Електро Око Бога з’явилось у Тейваті. У розмові Еї та Яе Міко у Чистому Просторі Розуму було сказано, що це тому, що Еї думала, що якщо люди будуть слідувати своїм мріям і прагненням, вони будуть більше страждати. Але коли Мандрівник запитав її, Еї пояснила, що у Архонтів немає контролю над появами Очей бога і вона також була здивована цим фактом.
Зовнішній вигляд[]
Еї - жінка з темно-фіолетовим волоссям, заплетеним у довгу косу. У неї яскраво-фіолетові очі, схожі на Електро стихію, і є родимка під правим оком. В неї також є червона підводка на очах. Вона виглядає так само, як і маріонетка Шьоґун.
У Розділі II: Пролог вона зображена як жінка з мечем і розпущеним фіолетовим волоссям. На ній було кімоно, схоже до того, яке вона носить сьогодні.
Історія[]
Минуле[]
Мало що відомо про історію богів-близнюків Макото та Еї. Двоє богів разом виграли Війну Архонтів і вирішили “розділитися” - Макото стала справжнім правителем Інадзуми, а Еї - її каґемушою. Вони керували Інадзумою разом; Еї була близькою з Сасаюрі, Мікоші Чійо, Кіцуне Сайґу і Яе Міко. Вона також зустрічала Моракса і Барбатоса, коли супроводжувала Макото на одне з нечастих зібрань Сімки в Ліюе.
Населення Інадзуми жило мирно, поки ніхто не зазіхав на кордони Шьоґунату. В якийсь момент після створення острову Ватацумі, бог Оробаші напав на острів Яшіорі зі своїми послідовниками через те, що Целестія засудила його до смертної кари за прочитання книги “До сонця і місяця”, в якій була написана історія, яку вони хотіли приховати. Еї направила війська Шьоґунату проти бога і його послідовників. У війні загинула Сасаюрі, а Еї убила Оробаші своїм мечем Один Розріз Без Думки на острові з такою силою, що це створило ущелину Мусоуджін[1]. Ні Еї, ні Макото не знали про справжній мотив нападу Оробаші.
Під час катаклізму загроза Безодні змусила Еї знову стати до бою разом з Макото, Чійо і Сайґу. Чійо поглинув “монстр гріха”; її захопив його порок і вона направила свій меч на Еї. У битві, що склалася, Еї відрізала роги і руку-меч Чійо, але не погналася за зараженим оні. Коли Еї дізналася, що Макото відправилася до Хаенрі'ах сама, вона пішла за нею, наказуючи Сайґу захищати Інадзуму. Коли вона дісталася до Хаенрі'ах, Макото вже була на межі смерті, на превеликий жах Еї, хоч і змогла зберегти частинку свого розуму. Коли вона повернулася з Хаенрі'ах, Еї присвоїла посаду своєї сестри як у Шьоґунаті, так і серед Сімки. Вона використала сили Священної Сакури, щоб знищити усіх монстрів, якими кишіла Інадзума, і відновила спокій. Цей інцидент залишив їй глибокі травми від “ерозії”.
За якийсь час після катаклізму Еї створила експериментальну маріонетку як доказ того, що вона змогла б уникнути ерозії, і назвала його Кунікудзуші. Вона хотіла використати його для зберігання свого Серця бога, але Кунікудзуші плакав, коли був створений, що змусило Еї вважати його занадто тендітним для такого завдання. Еї пожаліла його, запечатала його сили і відпустила блукати Інадзумою, де його знайшли Фатуї і він взяв ім’я Скарамучча. Згодом вона створила маріонеткову версію себе, переконавшись, що вона буде слідувати її ідеалам. Задоволена своїм витвором, вона віддала Серце бога Міко і вмістила свій розум у Щиросердечній Мрії після того, як знайшла спосіб вибратись звідти за потреби.
За рік до подій гри Еї обманули Фатуї і вона запровадила Укази про Полювання на Очі бога та Ізоляцію, таким чином закриваючи країну від решти Тейвату. За словами Джонлі, людського вмістилища Моракса, вона наказала Шьоґунату Інадзуми зібрати всі Очі бога у країні і покласти їх до Статуї Всюдисущого Бога з незрозумілих причин. Ніхто, включаючи народ Інадзуми, відтоді не отримав Електро Око бога.
Сьогодення[]
Під час Ритуалу Сходження, Моракс зімітував свою смерть щоб подивитися, чи зможе Ліюе жити без нього. Він припускав, що Еї дізнається про його “смерть” і пришвидшить свої плани. Еї, схоже, знала, що Моракс був ще живий і що його історія ще не завершилась.
Під час Церемонії Полювання на Очі юога Шьоґун затягла Мандрівника у свій Чистий Простір Розуму, де він зустрів Еї. Вона перемогла його, але Мандрівнику вдалось втекти завдяки втручанню Томи. Допомагаючи армії Ватацумі, Мандрівника від Скарамуччі рятує Міко, яка розповідає, що справжній Електро Архонт - той, якого він зустрів, а Шьоґун просто маріонетка, створена Еї. Міко вважала, що Еї зацікавилася Мандрівником і допомогла йому дістатися Еї для реваншу, бо думала, що якщо у Мандрівника вийде перемогти, Еї скасує Полювання на Очі бога. Мандрівник знову зустрічає Еї на сходах Теншюкаку після того, як напав на Шьоґуна, щоб попередити її напад на армію Ватацумі. Із силами конфіскованих Очей бога, які викликала Міко, він зміг перемогти Еї, і вона погодилася відкликати Указ та повернула всі Очі бога тим, чиїх власників могла знайти.
Коли Еї побачила обсяги шкоди, нанесеної країні, вона одразу ж наказала заарештувати Комісарів Канджо і Тенрьо за їх обман і почала вносити зміни до поведінки Шьоґуна, щоб вона підходила під нові ідеали Еї щодо Вічності. Але в неї не дуже виходило, оскільки Шьоґун не мав бути модифікований, і маріонетка почала вважати Еї загрозою вічності і пішла проти неї, щоб зберегти вічність, яку вона хотіла спочатку. Еї вдалося довести свої наміри Шьоґуну у дуелі. Вона зрозуміла, що її бачення було неправильним від самого початку і уклала новий договір з Шьоґуном, де маріонетка стала її каґемушою, а Еї почала брати активнішу участь у справах Інадзуми, щоб вшанувати людські прагнення. На щастя багатьох жителів, вона почала зі скасування Указу про Ізоляцію.The Seven
- ↑ яп. 無想刃狭間, дослівно "Ущелина леза Мусоу", де "Мусоу" означає "порожній розум; стан, у якому людина вільна від усіх думок і бажань"