Загублений у хуртовині воїн — це набір артефактів, доступний у 4-зіркових та 5-зіркових варіаціях. Його можна отримати як нагороду в Піку Віндаґніру.
Примітки[]
- 4★ Відлуння розбиття льоду можна отримати, поговоривши зі Стівенсом.
- Бонус набору із 4-х частин не активується ударом, який накладає статус замороження.
- Удари, які знімають ауру кріо/замороження, викликаючи реакцію, однаково отримають бонус критичного удару.
- Цілі мають бути знерухомлені реакцією «замороження», щоб вважатися «замороженими» для отримання бонусу із 4-х частин. Ураження цілей, на які впливають інші види аури замороження (наприклад, щити Кріо мага Безодні), дасть лише 20% критичного удару (за те, що ціль «уражена кріо»), а не всі 40%.
- Хоча в описі бонусу із 4-х частин вказано «персонаж», бонус активується лише на власниках набору артефактів, а не на інших персонажах.
Відомості[]
Засніжена пам'ять
Це квітка вічного морозу, зірвана парою ніжних рук.
Певно, це дало комусь силу сприймати зиму як теплі обійми.
«Ця четверта фреска виготовлена для вас. Ваш портрет назавжди залишиться на цій стіні.»
«Заради тієї фрески і заради всіх я буду молитися за вас і чекатиму вашого повернення…»
Діва стояла перед глухою стіною і, усміхаючись, приколювала маленьку квітку до грудей героя.
Це був елегантний і незворушний хлопець, який ніколи не моргнув би оком, навіть перед лицем самої смерті.
Героїзм Льодоруба був забутий, похований у бурях Півночі.
Відтоді сніг розтанув — але ця квітка не зів’яла.
Сподівання льодоруба
Обпікаюче морозне перо хижого птаха, який не належить до зимового холоду.
З кожним дотиком до нього ти ніби чуєш зойки в хуртовині. Нескорені, але позбавлені надії.
Не маючи ні гнізда, ні притулку, птах гордо зустрічав шторми.
Це перо було пронизане кристалами з льоду та снігу. Виглядає ніби воно інкрустоване перлами інею.
Колись це перо впало з сокола в польоті, жорстоко вирване холодним вітром.
Воно деякий час носилося в повітрі, перш ніж вага інею потягнула його вниз до землі.
«Я вірю, що жваві пташки послідують за тобою і знову повернуться до тепер уже зелених садів літнього палацу.»
«Створіння та бідні діти вигнані хвилею холоду, які втратили рідне місто, повернуться з тобою назад до дому своїх мрій.»
Герой, маючи на спині такі великі тягарі, зупинився серед сильного вітру зі снігом та намагався розпізнати колір того пера.
Запечатаний льодом, колір цього пера зникав з кожним кроком — як і завдання героя.
Загибель замерзлої батьківщини
Старовинний пісочний годинник, у якому тече дрібний мелений сніг.
Навіть найхолодніша зима не може заморозити плин часу.
«Холод, що спускається з неба, може заморозити час.»
Цей міф був поширений у всьому похованому гірському місті.
Коли герой досяг вершини стіни з вітру та льоду, настала ніч і вила хуртовина.
Ні сонячне, ні місячне світло не могли легко пробитися крізь цей білий вітер.
Навіть найпохмуріший шторм не може заморозити ріку часу.
Не будучи похованим під снігом,
Пам’ять навіть про найвеличніших героїв зникне в віках.
Виткана морозом гідність
Для чужинця, який колись шукав надію серед зими заради когось,
Навіть склянка була вирізана з льоду, з якої він пив.
Пити гірке вино з цього келиха було б ніби ковтати бурульки, які щипають кожен дюйм горла.
Звичайним людям важко було б насолодитися цим відчуттям, але не для малослівного героя.
Він був мовчазним воїном, як сама крига, своїм тілом загороджував холодні вітри, що спускалися з зірок.
Але не задовольняючись лише захистом, дівчина, яка малювала, залишила чоловікові, яким вона захоплювалася, ці останні вказівки:
«Якщо страх або відчай, які є в нашій природі, повинні розчавити вас або змусити вас ніколи не повернутися, тоді…»
«...Тоді, будь ласка, живи далі. Не супроводжуй нас до нашої загибелі — щоб сніги вкрили нас в забутті.»
Зробивши ще ковток гіркого вина, щоб налаштуватися на подорож, він відвернувся від мокрих очей дівиці,
І він вирушав у нескінченну гонитву до країни снігу та глибини.
Відлуння розбитого інею
Герой вирушив у подорож, плекаючи крихітні надії на порятунок похованого міста.
Одягнувши зимову корону, він цілеспрямовано пішов геть, зникаючи в безмежній хуртовині.
Захищений пактом, який об’єднав його з гірським королівством і його світлооким народом, герой ніколи не боявся невідомого за крижаною завісою.
Колись пишний гірський схил і благословення, які тепер більше не спускались з небес, — це й було мотивацією героя продовжувати, незважаючи ні на що.
«Повз двері, закриті льодом, ідучи коридорами до глибини,»
«Зламає він гілку срібно-білу і принесе надію в землю сніжну.»
Так співала молода дівчина, бажаючи потішити свій народ і плекаючи спогади, які їх об’єднували.
Вона була переконана, що герой повернеться до неї, принісши надію і весняне тепло.
Але зниклий під час шторму герой не зміг вчасно повернутися.
Давно стерті вітром і снігом слова ненависті звинуватили його у «втечі»...
Дрібниці[]
- Цей набір артефактів про Імунлаукра та цивілізацію Сал Віндаґнір.
Інші мови[]
| Мова | Офіційна назва |
|---|---|
| Англійська | Blizzard Strayer |
| Китайська (Спрощена) | 冰风迷途的勇士 Bīng Fēng Mítú de Yǒngshì |
| Китайська (Традиційна) | 冰風迷途的勇士 Bīng Fēng Mítú de Yǒngshì |
| Японська | 氷風を彷徨う勇士 Hyoufuu wo Samayou Yuushi |
| Корейська | 얼음바람 속에서 길잃은 용사 Eoreumbaram Sogeseo Girireun Yongsa |
| Іспанська | Nómada del Invierno |
| Французька | Briseur de glace |
| Російська | Заблудший в метели Zabludshiy v meteli |
| Тайська | Blizzard Strayer |
| В’єтнамська | Dũng Sĩ Trong Băng Giá |
| Німецька | Im Schnee irrender Recke |
| Індонезійська | Blizzard Strayer |
| Португальська | Herói Invernal |
| Турецька | Kış Gezgini |
| Італійська | Nomade della tormenta |
Історія змін[]
Навігація[]
| ||||||||||||||||||||
