Солдат Жандармерії — це набір артефактів, доступний у 4-зіркових та 5-зіркових варіаціях. Його можна отримати як нагороду у Припинення гріха.
Примітки[]
- Ефект сету збільшує Шкоду від Звичайних та Заряджених Атак
- Ефект сету збільшує Шанс Критичного Удару носія на 36% (по 12% за 3 складання), коли його/її кількість Здоров'я збільшується або зменшується.
Відомості[]
Брошка полювальника
Ця брошка була розроблена та дана тим, хто, в минулому, відзначився в захисті Фонтейну.
Відзнаки цього типу переважно були символами слави,
Але деякі нагороджені приховували їх або відправляли в воду.
«Переслідуйте фантомів у темряві, виженіть їх усіх і вистежте їх.» Таке походження назви «Солдата Жандармерії»
Приписується одному Кассіодору, який був би підвищений до титулу «Золотого Полювальника»,
Який сприйняв назву як приниження.
Проте єретики та демони рідкісні, але але людей, які прагнуть стати єретиками та демонами легіон.
Сьогодні Жандармський Фантом більше зосереджений на розслідуванні злочинної діяльності, ніж на битві.
І долучив у свої ряди велику кількість Мелюзин, представників молодої раси.
Ця брошка колись належала Полювальнику Жандармерії, який брав участь і керував Облогою Пуассона.
У зв’язку з цією подією він залишив лави Жандармерії та планував дожити до кінця своїх днів насолоджуючись вмістом своєї чашки.
Так було доки його стара подруга проти його волі попросила жити з іншими,
Котрий намагався створити світ, вільний від темних фантомів для своїх сина та дочки.
Зрештою те, що її прийняло — мирний океан, який усунув усі бар’єри та розлуки.
Увертюра шедевру
Невеликий інструмент, який використовується для регулювання крутного моменту заводних мек.
Може використовуватись на всіх типах заводних двигунів.
Вони застаріли з появою «нової моделі» заводної меки Алена Гільйотина. Котрі перестали бути «новими» після кількох сотень років подальших випробувань.
Тепер щодо Алена Гільйотина.
Спочатку він приєднався та згодом залишив Жандармський Фантом, перш ніж заснувати Дослідницький Інститут Інженерії Кінетичної Енергетики.
Гільйотин організував дослідження енергетики в нині зруйнованому Інституті Натуральної Філософії.
Кажуть що протягом усього свого життя він не був близький ні з ким, крім своєї молодшої сестри, яка також служила в Жандармерії.
Про нього існує багато легенд. Одна з них розповідає про те,
Що під час навчання в Інституті він створив штучний інтелект.
І використовував це творіння, щоб допомагати своїй сестрі під час її роботи в Жандармерії.
Ці заяви походять від його колег (більшість із яких загинули, борючись з Елінасом).
І, оскільки не було жодних речових доказів, це ніколи не входило в офіційні записи.
Одного разу, коли запитали про це, він прокоментував: «Це дуже соромно. Там нема що розповідати.»
Він більше ніколи не відповідав на будь-які запитання чи запити пов’язані з цією справою.
Інша легенда виглядає так —
На старості років він пішов з Дослідницького Інститут Фонтейну до своєї Майстерні, де більше ні з ким не бачився.
Дослідження, які він провів в останні роки життя, ніколи не були опубліковані.
І після цього єдине, що можна було знайти в його майстерні — це ознаки того, що щось було побудовано.
Останніми роками ці легенди могли функціонувати подібно до роботи Копелія,
Яку не вдалося виконати до кінця, проте яка розпалює уяву, дарує натхнення та спонукає більших зусиль.
Момент суду
Цей кишеньковий годинник свого часу дарували вершителям правосуддя Фонтейну.
Це не дуже точний годинник,
Але його можна використовувати як значок під час чергування
І колись він був майже загальновизнаним у Фонтейні.
Звістка про те, що Велика Чарівниця «Парсіфаль» вимагає випробування в бою, поширилась через газети,
І ця її вимога, поряд з її несподіваним проступком, викликали справжній фурор в Верховному Суді Фонтейну.
Згода суду та вибір особи викликали ще більший резонанс. Чемпіон-дуелянтка Марфіса була обрана представницею правосуддя в дуелі.
Чи минуле Марфіси вплине на її судження та виступ під час бою?
Як щодо її зв’язку з Парсифаль? І звісно ж…
Хто з них сильніший боєць? Такі питання люди з задоволенням обговорювали.
Карл Інгольд, журналіст, який колись знав «Парсіфаль», пішов на пенсію
І вирішив більше ніколи не братись за таку роботу обравши натомість команду дослідників та їх дику природу, їх недосконалість та їх руйнівність
Але, можливо, через професійну гордість чи стару пам’ять він завжди дорожив фотографіями, які робив журналіст.
Через роки, коли відповідав на запрошення зустрічі зі старими друзями, надіслане Віце Директоркою Інституту Нарциcенкройца,
Дивлячись на обличчя по інший бік видошукача, коли він робив груповий знімок тодішніх членів Інституту Нарциcенкройца,
Він думав як колись проходив туди-сюди між Пуссоном та Верховним Судом Фонтейну з глибокою надією в його серці.
Ті кілька місяців пролетіли немов сон - комусь це здалося б занадто довгим, комусь — занадто коротким.
Він пам'ятав себе молодшого, який не здався, скільки б людей не казали йому втекти,
Незалежно від обставин, які виникали як повінь, яка може покінчити з усім та може залити світло.
Він згадав безліч посмішок, які бачив у видошукачі, всі їх химерні думки, які він чув,
А згодом — крики, звуки тріщин і металеві удари, які ледве помітно лунали з-під кам’яної підлоги.
І коли він згадав дівчину, яка використала «хитрість», щоб силоміць перемістити себе в темну безпечну печеру.
Лише тоді шкодував, що він не записав її останню битву поглинувши його зір.
Забута фляга
Колись, ця фляга для вина належала тому, хто добре послужив Верховному Суду Фонтейну.
Тому, хто виконує певну роботу, якщо не народжуються безжальними й жорстокими,
Врешті-решт підуть по шляху повного краху, якщо вони залишаться без еліксиру всередині.
Це належало тому, хто мав зробити те, що мав зробити для миру Фонтейна
Лише через багато років після того, як він вийшов на пенсію через травму, під час останнього розслідування, він зрозумів…
…У кролячій норі чекає не країна чудес — тільки вихор.
…
Спогади виринали, як бульбашки з розірваної водолазної маски.
Він думав про свою молодість, про ігри, в які він грав би з Дуайтом, Безіл та Карлом. У ті часи він завжди грав героя, а Карл був «Жербельковтом» — злим драконом.
Він думав про обійми Директорки, такої рідної та знайомої,
І вона так само почувалася в цю мить. Він згадав незліченні обличчя, спотворені ненавистю в багрянім полум’ї Пуассону, а потім згадав що теж відправляв невинних дітей до Інституту Нарциcенкройца.
Зрештою, найясніше йому стало те, що він відчув, зустрівши своїх «сина» та «доньку».
Це було ніби побачити світло в кінці довгого тунелю, ніби побачити себе до того, як він одягнув маску.
Але це було дуже схоже на марне чіпляння за павутинку в темних безоднях пекла—
«Мій любий Ален, моя люба Мері-Енн… Я ніколи не був близьким з вами,»
«І навіть під кінець я не знаю як я можу зватись вашим «батьком».»
«Але все ж, я не бажаю втрачати спогади про те як ви обоє зростали…»
—Коли він прокинувся від заціпеніння - уся слава, весь сором, уся любов і одержимість — все розчинилося у водах.
Обличчя ветерана
Цю маску дали тому, чиє обличчя було поранено під час служби Верховному Суду Фонтейну.
Це заміна жахливого вигляду — слави, чи можливо, ганьби старого солдата.
Але, хоч рани й можна прикрити, рани на серці не зникнуть.
«Якщо я не повернусь, я залишу тих двох дітей тобі.»
Його подруга сказала йому — це вона, з якою він виріс та служив разом при Верховному Суді Фонтейну.
«Я перестала просити тебе битися поруч зі мною», вона хотіла сказати,
Але сьогодні мовчазне розуміння між ними було порожнім проміжком років.
Поки вони не обговорювали це, було майже так, ніби інцидент Пуассона ніколи не траплявся.
Цього разу Інститут напевно може бути потоплений, і без мене та Директорки нічого не буде безпечно,
Тож, можливо, краще довірити дітей таким надійним людям, як ти та Інголд,
Його подруга пояснила, побачивши німий погляд, який він кинув на неї.
«Коли я повернуся з тріумфом, давайте запросимо Ласкера та Інгольда на зустріч.»
«Цього разу я буду готувати. Я покажу тобі свої навички”. Побачивши підозру в його очах, вона сердито додала це—
«Гей, останні кілька років я почала займатися випічкою! Дітям вона подобається!»
«Ну, мабуть, до побачення, Гільйотине... Мій любий Емануеле.»
«Сподіваюся, з вашого боку все пройде гладко. Не потрапте у біду, тепер.»
«Я справді сподіваюся, що ці нахаби ще не зламали мій Спонсіан…»
Він не мав любові до дітей — дійсно, він не хотів мати ні з ким справ,
Бо все, що бачать люди, це нагадує йому, що в них теж тече червона кров. Але оскільки його давня подруга просила його про це, він поки що допоможе наглядати за ними тепер.
Він просто скинув би цей тягар на Безіл, як тільки вона повернулася…
Інші мови[]
| Мова | Офіційна назва | Буквальне значення |
|---|---|---|
| Англійська | Marechaussee Hunter | Жандарм-мисливець |
| Китайська (Спрощена) | 逐影猎人 Zhúyǐng Lièrén | Мисливець за тінями |
| Китайська (Традиційна) | 逐影獵人 Zhúyǐng Lièrén | |
| Японська | ファントムハンター Fantomu Hantaa | Мисливець за привидами |
| Корейська | 그림자 사냥꾼 | Мисливець за тінями |
| Іспанська | Cazador Fantasmal | Мисливець за тінями |
| Французька | Chasseur de la Maréchaussée | Жандарм-мисливець |
| Тайська | Marechaussee Hunter | Жандарм-мисливець |
| В’єтнамська | Thợ Săn Marechaussee | |
| Німецька | Schattenjäger | Мисливець за тінями |
| Індонезійська | Marechaussee Hunter | Жандарм-мисливець |
| Португальська | Caçador das Sombras | Мисливець за тінями |
| Турецька | Mareşose Avcısı | Мисливець військової поліції |
| Італійська | Cacciatore della Maréchaussée | Жандарм-мисливець |
Історія змін[]
Навігація[]
| ||||||||||||||||||||
